В 1992-му на зміну "Рексу" ("Міні-джамбо") - найменшій моделі "Субару" - прийшов "Вівіо". Машина випускається з кузовами трьох- і пятідверний хетчбек, а також купе "Т-топ". Бензиновий двигун робочим об'ємом 0,7 л - в атмосферному варіанті і з наддувом. Комплектується п'ятиступінчастою механічною коробкою передач або безступінчатим варіатором. Привід - передній або повний.
Мікролітражні автомобілі зазвичай викликають у нас поблажливу усмішку. "Вівіо" спочатку теж сприймається як покірлива і незлобива "істота", але тільки до того часу, поки ви не сядете за його кермо. На нашому тесті - "Субару-вівіо GLi", вартістю 7800 доларів.
Округлий, але зовсім не схожий на "змилок", "Вівіо" виглядає цілком сучасно. За розмірами він близький до вітчизняної "Оці" - на десяток сантиметрів довше і на пару вже і нижче. Та і коліщатка такі ж - дванадцятидюймові. Але забарвлені в колір кузова бампери, пластикові ковпаки на колесах, прикрита лючком (з дистанційним відмиканням) горловина бензобака і інші дрібниці роблять "японця" витонченішим.
Мініатюрний чотирициліндровий(!) моторчик розвиває досить високу літрову потужність - 67 л. з. /л (у турбонаддувного варіанту цей показник - без малого сотня). З інших особливостей "Вівіо" - стійкі "Мак-ферсона" в задній підвісці, які легко дозволяють зробити міст ведучим, і відсутність стабілізаторів поперечної стійкості. Між коробкою передач і шарніром підвіски її важеля - реактивна тяга. Гидроусилітель рулюючи тут, може, і не потрібний, а ось АБС була б нелішней. Тим паче, що за кермом машин такого класу досить часто виявляються не дуже досвідчені водії.
У просторому тунелі підлоги випускна система (до речі, повністю закрита кожухом в передній частині) виглядає самотньо - сюди прямо проситься "кардан". Моторний відсік знизу прикритий від грязі неширокою металевою пластиною, в передніх колісних нішах - вузькі пластикові подкрилки.
Subaru Vivio - найменший Субару →